Ведуча 1:Дорогі гості! Милі, добрі жінки: жінки-доньки, жінки-трудівниці, жінки-матері, жінки-бабусі! Дозвольте цього теплого весняного дня сердечно привітати вас з Днем матері, побажати здоров'я, миру і сімейного благополуччя.
Сьогодні ми з вами зібралися, щобпоговорити про найдорожчу, найближчулюдину, про людину, перед якою ми завжди в несплаченому боргу.

    Ведуча 2: І цюлюдинуназиваютьпрекраснимгордимім'ям - Мати. Мативіддаєдитині всю мудрістьсвоєїдуші, тепло свогосерця, своєздоров'я. Материнськалюбов не знає страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею.

Ведуча 1:Мативеде нас, спочаткунесміливих, невпевненихдітлахів, через усе життя, не помічаючи, що ми вже стали дорослими. І як би далеко не закинула нас доля, ми завждивідчуваємосерцематері, згадуємоїїочі, якінедосипали ночей, руки, якіпестили нас у дитинстві, бо душа матерізавждипоряд з нами.

    Ведуча 2: Кожнаматидаєсвоїйдитинісвій рушник, свій наказ, свою любов. Хай минають роки, але завжди буде чутизнайомий голос, який лине до синів та дочок, щобзігріти у скрутну годину, розважити у сумнухвилину, розділитирадість в час веселощів.

(Звучитьпісня П, Майбороди на слова А. Малишка "Пісня про рушник")

    Читець:
Нехай світаноктравневим святом
Над цілимсвітомзоряноцвіте.
Хайсяєсонцем в серці слово "мати"
Такенезгасне, вічне і святе.

    Ведуча 1: А чизнаєтеви, коли і де булозапочатковано свято День Матері? Церодинне свято має свою біографію, щосягає початку XX століття, коли молода американка з Філадельфії Анна Джервісзвернулася до законодавців з пропозицієюприсвячувати один день року вшануваннюматерів, символізуючийогокольорамиквітів. Ті, в кого матеріживі, малиприпнути до одягурожевуквітку, а в кого вжезалишилицейсвіт - білу. 1914 року Конгрес США ухвалив постанову про святкування Дня Матері, обравши для цьоготравень - час весняногобуянняквітів. Післяпершоїсвітовоївійнийого почали відзначати і в європейськихкраїнах - Швеції, Норвегії, Австрії.

    Ведуча 2: В Україні День Матері широко почали відзначати з 1929 р. Цього дня в церквах правили молебнізаздоров'яматерів і за упокійпомерлих. Зусіх-усюдз'їжджалися до рідноїдомівкидіти. Матипригощалаїхнайсмачнішимистравами, очищала свяченою водою. Підматусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібнігроші й зерно - "Щоб у добрі та спокоїдовіку бути."

(Звучитьпісня «Мамина вишня»)

    Ведуча 1:Усіпочестіцього дня - Матері. їйтрадиційнодарували ложку і сон-траву - символижиттєвоїснаги та спокою. Найяскравішимвиявомлюбові до рідноїненькибулизібрані на світанкуросяніпелюсткияблуневогоцвіту, якимиобсипалиматір. А ті, кому не буловже до кого поспішати, ставили на знак пам'ятісвічку перед образом Богородиці, несли на могилиматерів склянки з водою і зерном і двігілочки - вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку - відсерця.

    Ведуча 2:Цього дня маленькідітидарувалиматусямусе те, щозаздалегідьвиготовляливласноручно (малюнки, іграшки, вишиванки, вирощені ними квіти). А щедіти писали своїмматінкамлисти-сповіді, в якихвинилися та давали обіцянкувиправитися.

Учень 1:Нашілюбі, добрімами. Ми хочемовибачитися перед вами за те, щоінодізасмучуємо вас. Ні, ми не можемопообіцяти, щожодного разу не завинимо, але з цього дня намагатимемосяякомогаменшезавдавати вам клопоту.

(Звучить пісня «Мамо»)

Учень 2:
Спасибі, спасибі, мами,
Щови тут сьогодні з нами.
До вас перше наше слово:
Мами, будьте всіздорові!

Учень 1:
Спасибі,
Що нас так смачно годували,
Що нас так пильно доглядали,
Що, не стуляючи очей,
Недосипаливи ночей.

Учень 2:
Спасибі вам і зароботу,
За руки ваші і турботу,
За те, щокожен день і час
Ви турбуєтесь про нас.

Учень 1:
За доброту, за ніжність до нас
Ми дужевдячні вам в цей час.
Оттому вся дітвора
Бажає мамам всім добра.

(Звучить пісня «Чорнобривці»)

    Ведуча 1: Давно доведено неабияку силу впливу на людинуобразів
мистецтва, зокремавитворів красного письменства. Світовійлітературі по праву належать образижінок, матерів, які створив великий українець Т.Г. Шевченко. Можнастверджувати, щовінсклавгімнМатері.

    Читець 1:
У нашімраї на землі
Нічогокращогонемає,
Як тая мати молодая
З своїмдитяточкоммалим.

    Ведуча 1: М. Рильський писав про Шевченка: "... такоїжіночої муки не знайти у жодного з поетівсвіту." В значнійміріцестосується образу БожоїМатері. Згадаймо рядки з поеми "Марія", де МатірБожайде за Сином на Голгофу.

    Читець 2:
Все чула, й бачила, і мліла,
І мовчки трепетно раділа,
На синадивлячись...

    Ведуча 2: Не може не бентежити образ скорбноїБожоїМатері, яка є образом-символом духовного очищення в поезіїзакарпатськогописьменникаЮліяБоршоша-Кум'япського.

    Читець 1:
Стоїть на велелюддіскорбнамати.
Жорстокийбіль загнав ножі у тіло.
І ллється кров, і кров'ювсіКарпати,
А не лише Голгофу затопило.

    Читець 2:
Не сіммечівїйтіло прокололи, -
Сім раз посім.. .Вона не голосила,
Мечи до дна їйсерце пропороли,
І ллється кров, і плакатинесила.

    Читець 1:
Це жсинєдиний... І стоїтьєдина,
І падає... отямтеся з облуди!
За що на муки віддаливи Сина?
Безвинного! Ви люди чи не люди?

    Читець 2:
Але жадаєкровінатовп дикий...
І враз над ним піднявсявітерярий,
Погасло сонце, й землетрус великий
Струснув Голгофу, начевісник кари.

    Читець І:
Того уже не чуласкорбнаМати,
Не бачила, як молятьсялукаві...
Тремтіть кати - воскреснеСинрозп'ятий,
І Мати з ним з'єднається у славі!
(Лунає "Аве Марія" С. Баха)

    Ведуча І: Маю надію, що не залишають вас байдужимипоетичнічипрозові твори відомихавторів, якіназавждивідтвориливсеоб'ємну, невгаснулюбов до рідноїненьки. Згадаймо, наприклад, віршіВ.Симоненка та Б. Олійника.

    Читець 1:
Я таку тебе завждибачу,
Образ в серцітакий несу –
Материнськулюбовгарячу
І твоєїдуші красу.

    Читець 2:
Посіяла людям літасвоїліточки житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчиладітей, як на світі по совістіжити...

(Звучитьпісня «Мамини руки»)

        Ведуча І:Здавна так повелося, що в Українізавждишанувалиматерів, якімалибагатодітей. До речі, ранішебагатодітнаматибулазвичайнимявищемнавідмінувідсьогодення, коли, з відомих причин, такіжінки є виключенням. Саме тому особливуповагузаслуговуютьсьогоднітіжінки, які в скрутний для нашого народу час наважилисьнародити трос, четверо і більшедітей.

(Танцювальна композиція у виконанні танцювальної групи ліцею)

    Ведуча 2: І скільки б нам не булороків - 5 чи 50 - нам завждипотрібна мама, її ласка, погляд. І чимбільшелюбовідо мами, тимяснішим і радіснішимстаєїїжиття. Борг перед мамою не можнавиміряти, не можнавіддати увесь. Намагайтесявідчуватисерцематері. Бо вона у вас одна-єдина.

    Читець 1:
Виростешти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспанітривоги.
У хмільнісмерканнямавкичорноброві
Ждатимутьтвоєїніжності й любові.
Будуть тебе кликать у садизелені
Хлопцівчорногубих диво-наречені.

    Читець 2:
Можешвибиратидрузів і дружину,
Вибрати не можнатількиБатьківщину.
Можнавибрать друга і по духу брата,
Та не можнаріднуматірвибирати.
За тобою завшебудутьмандрувати
Очіматеринські і білява хата.

(Звучитьпісня "Прости родная!" )