Історія нашого ліцею
У 1962 році Зноб-Новгородське втратило статус районного центру. Залишилися будівлі, які раніше займали районні органи влади. Ці події співпали у часі з намірами центральної влади держави розпочати більш якісну підготовку спеціалістів масових професій, особливо механізаторів широкого профілю для сільського господарства. Так на базі колишніх двох будівель колишнього райвиконкому та райкому партії та кам’яної споруди колишніх гаражів було відкрито Зноб-Новгородське сільське професійно-технічне училище №9 ( СПТУ-9). Наказ підписано 26 травня 1966 року начальником Сумського обласного управління професійно-технічної освіти Велигоцьким Н.П. Першим директором СПТУ-9 призначено Костянтина Миколайовича Дуленка.
Розпочалася підготовка до навчального року. Часу було обмаль, а роботи дуже багато.
Для переобладнання кімнат під навчальні класи було набрано робітників, які підготували для навчання перший корпус. Тут з’явилися кабінети з вивчення тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин. У другому корпусі відкрили кабінет електротехніки, агрономії, суспільствознавство, бібліотеку. Станом на перше вересня 1966 року було набрано 9 навчальних груп у кількості 270 учнів за фахом тракторист-машиніст широкого профілю: 4 групи за дворічною програмою навчання і 5 навчальних груп за фахом тракториста третього класу за однорічною програмою навчання.
У 1967 році директором училища був призначений Рогальський Володимир Гнатович, його заступником став Шук Михайло Антонович, а через три роки – Шляхтун Олександр Федорович.
Для забезпечення учнів підручниками працювала бібліотека, а для практичних занять у будівлях недобудованого крохмального заводу обладнали лабораторію тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, слюсарну майстерню.
На спеціально обладнаних майданчиках встановили сільськогосподарські машини, трактори, комбайни. На полігоні СПТУ-9 побудували заправку, кузню, електрозварку, пилораму.
Навчальні лабораторії мали у наявності необхідну літературу, плакати, наочні посібники, вузли, двигуни та окремі деталі в розрізі. Тут також були встановлені повнокомплектні двигуни для монтажно-демонтажних робіт та регулювання. Постійно поповнювалися і розширювалися навчальні площі лабораторії тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин, де учні набували практичних навичок і знань. Для завершального етапу виробничого навчання курсу «Робота на машинно-тракторних агрегатах» та проведення лабораторних практичних робіт з предмету «Організація і технологія виробництва механізованих робіт» потрібна була земельна ділянка.
На прохання директора СПТУ-9 училищу була надана земельна ділянка загальною площею 136 гектарів для навчальної мети. Для проведення практичних занять училище щоквартально забезпечувалось за державні кошти 14 тон дизельного палива. На цій ділянці учні не тільки навчалися, а й вирощували сільськогосподарські культури – зернові та картоплю.
Училище продовжувало працювати у пристосованих приміщеннях, учні – наймали квартири. Їдальня розташувалася в переобладнаному приміщенні старої пекарні. Готувався перехід училища до середньої освіти. Для цього потрібно було побудувати новий типовий навчальний комплекс. Для будівництва було виділено ділянку площею 3,5 гектара у селищі Зноб-Новгородське. 26 березня 1973 року розпочалося будівництво гуртожитку на 360 місць. У 1974 році завершено будівництво гуртожитку і котельні.
У 1975 році закінчено будівництво навчального корпусу, а в 1976 – суспільно-побутового корпусу. Будівельні організації здали об’єкти із неякісною внутрішньою обробкою. Тому викладачі, майстри, працівники бухгалтерії за рахунок власних відпусток «доводили» нові приміщення до потрібного стану, щоб можна було поселити в гуртожитку учнів, а в навчальних класах розпочати навчання.
Згідно з наказом начальника Сумського обласного управління Менделя К.П. за № 25 від 26 березня 1973 року Зноб-Новгородське СПТУ-9 стало середнім навчальним закладом – ССПТУ-9. тобто всі випускники училища отримували не тільки фах механізатора, а й повну середню освіту, що давало їм можливість поступати до вишів країни. Авторитет училища значно зріс.
У зв’язку з переходом до середньої освіти зріс термін навчання – до 3 років. Більш широкою стала фахова підготовка. Випускники тепер отримували кваліфікацію – «тракторист-машиніст широкого профілю, водій категорії «В», «С», слюсар по ремонту». Кабінет «Трактори й автомобілі» поповнився розрізом автомобіля та трактора. Побудували лабораторію технічного обслуговування автомобілів, де на діючих автомобілях учні самі вмикають двигуни, проводять регулювання роботи моторів та технічне обслуговування. Почало впроваджуватися індивідуальне навчання управління автотранспортом. Це було значним кроком уперед.
На базі ПТУ-39 (так почало називатися училище),проводилися різні обласні конкурси. У 1995 році – обласний конкурс професійної майстерності майбутніх механізаторів. У ньому взяла участь і команда зноб-новгородців, яка зайняла перше місце. Цей незаперечний успіх був наслідком напруженої праці викладачів і майстрів виробничого навчання.
Поряд з навчанням завжди йшла виховна робота з молоддю. Під час підготовки до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні в училищі розпочалася робота по створенню музею партизанської слави. В училищі працював знаний партизан-сабуровець,орденоносець Данечкін Єгор Петрович, навчалися онуки партизанів. Тому на педагогічній нараді було вирішено розпочати збір матеріалів про бойовий шлях цього партизанського об’єднання. Протягом року була проведена велика робота, створено військово-патріотичний клуб «Сабуровець». Було організоване листування з колишніми партизанами, а влітку відбулася зустріч, на яку з різних куточків країни приїхало більше 200 партизанів-сабурівців. Під час цієї зустрічі комісар партизанського з’єднання З.А. Богатир і заступник райвиконкому Козакова І.Є. відкрили музей «Бойового шляху партизанського з’єднання під командуванням О.М Сабурова».
Змінюється життя і Зноб-Новгородський професійний навчально-виховний заклад (таку назву має училище з 1993 року) не стоїть осторонь від проблем на ринку праці району. З 1990 до 2000 року створюється матеріальна і навчальна база для одержання ліцензії на підготовку за новими спеціальностями. Було відкрито навчання за професіями: продавець, кухар, лісник, механізатор лісового господарства, електрозварник, кондитер, єгер. Під час атестації 2005 року навчальний заклад здобув право на підготовку спеціалістів 11 професій на 10 років.
До свого 40-річного ювілею навчальний заклад здобув нову якість. З 2003 року це – Зноб-Новгородський професійний аграрний ліцей. Під час реформування розширився перелік професій, покращилася навчально-матеріальна база, стала вищою якість спеціалістів, що випускає ліцей.
З 2008 року повна назва навчального закладу – Державний професійний технічний навчальний заклад «Зноб-Новгородський професійний аграрний ліцей».
3 1985 року і весь цей не легкий час ліцей очолює Василь Іванович Гончаров, нагороджений нагрудним знаком А.С.Макаренка.
Швидко летять роки. 26 травня 2016 року ліцею виповнилось 50 років з початку його заснування. Напередодні річниці, колектив ліцею провів велику роботу по оновленню і розширенню учбово-матеріальної бази, пройшов ліцензування, атестацію і окредитацію на право здійснення освітньої діяльності. З нагоди ювілею в ліцеї були проведені святкові заходи, на яких були присутні ветерани ліцею, випускники, почесні гості, представники влади.
|